злякано

ЗЛЯ́КАНО. Присл. до зля́каний 2.

Знадвору вривається несвітський галас. Обидві пані бліднуть і злякано ззираються (Л. Укр., IV, 1954, 242);

Серце Марка забилося радісно і разом тривожно й злякано (Мик., II, 1957, 326);

Короткий посвист сплеснув раптом з-під дерев, і Юра затремтів злякано і радісно (Смолич, II, 1958, 88);

Табунець маленьких зелених рибок злякано сахнувся набік (Собко, Скеля.., 1961, 115).