зліплений
ЗЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зліпи́ти.
На ній [ялинці] золоті та срібні горіхи, зліплені з пряників коники, ведмеді, зайці (Багмут, Опов., 1959, 6);
Через місяць, сяк-так опорядивши зліплену нашвидкуруч хату та посіявши трохи збіжжя, вирушив до своїх комонників і Арсен Помело (Добр., Очак. розмир, 1965, 382);
Тимко тре рукавичкою зліплені морозом вії (Тют., Вир, 1964, 495).
◊ З і́ншого ті́ста злі́плений див. ті́сто.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зліплений — злі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зліплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зліпити. З іншого тіста зліплений — див. тісто. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зліплений — з одніє́ї гли́ни злі́плений. Однаковий з ким-, чим-небудь; подібний, схожий, такий же.— Не минеш ти цього... Бо й ти з однієї глини зліплена, що й усі (В. Винниченко). як (мов, немо́в і т. ін.) з во́ску злі́плений. Дуже виснажений, блідий, змарнілий. Фразеологічний словник української мови