змах

ЗМАХ, у, ч. Дія за знач. змахну́ти.

Одним змахом кулака повалив він шинкаря на землю (Мирний, II, 1954, 128);

Високо-високо в небі кружляв орел без єдиного змаху крил (Томч., Готель.., 1960, 70);

І сам того не помітив, що рука його стала твердішою, змахи олівця рішучішими (Збан., Сеспель, 1961, 200).

[За] одни́м зма́хом — за одним разом, зразу.

Одним змахом скинула [Терезка] халат (Томч., Готель.., 1960, 312).