змахувати
ЗМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1. неперех. Махати чим-небудь, спрямовуючи рух угору.
Візник здивовано озирається на сідока, потім змахує пужалном і ще дужче поганяє коні (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 5);
Вибухнув постріл, лейтенант змахнув руками, мов веслами, і впав навзнак (Кол., На фронті.., 1959, 96);
Птах, плавно змахнувши крилами, спокійно поплив стороною над степом (Гончар, Таврія.., 1957, 22).
2. перех. Скидати, відкидати що-небудь змахом (змахами) руки.
Заступник редактора звичним рухом змахує з чола на перенісся окуляри (Кол., Терен.., 1959, 350);
Зняв безкозирку сибіряк І чуб змахнув з очей (Нагн., Пісня.., 1949, 47);
// Різким рухом витирати, струшувати що-небудь.
Дехто вже змахував нашвидку рукавом піт з чола, інші поскидали теплі піджаки й пальта (Коп., Вибр., 1953, 133);
На очах Гордого з’явилася непрошена сльоза, і він крадькома змахнув її долонею (Руд., Вітер.., 1958, 27);
Дівчина.. повідчиняла вікна, протерла шибки, змахнула невидиму пилюку з столів та підвіконь (Коз., Сальвія, 1959, 51);
// Махаючи чим-небудь, зганяти, відганяти кого-небудь.
Ще крок — і Кость у голубнику. Спокійними рухами він змахує з плечей сизих туркачів [голубів] (Донч., І, 1956, 55);
Змахнути муху з обличчя;
// перен. Відкидати, гнати геть (звичайно думки, поганий настрій, смуток і т. ін.).
Зусиллям волі він змахнув усі думки і далі брів (Коцюб., II, 1955, 393);
Зірвала [Наташа] косинку з голови, немов цим жестом змахнула і біль з душі (Зар., Антеї, 1962, 220).
Значення в інших словниках
- змахувати — зма́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- змахувати — -ую, -уєш, недок. змахнути, -ну, -неш, док. 1》 неперех.Махати чим-небудь, спрямовуючи рух угору. 2》 перех. Скидати, відкидати що-небудь змахом (змахами) руки. || Різким рухом витирати, струшувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змахувати — МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- змахувати — Змахувати, -хую, -єш сов. в. змахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смахивать, смахнуть, сметать, сместь. А що, змахнула пил з місяця? Шевч. 302. Словник української мови Грінченка