змегелити
ЗМЕГЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал.
1. Жадібно з’їсти (перев. про тварин).
Йонька зайшов у чиєсь подвір’я на самому краю хутора, побудив собак, вони скажено рвалися із ланцюгів, готові змегелити Йоньку разом із кожушиною (Тют., Вир, 1964, 89).
2. перен. Знищити.
— Був авторитет, а загув… Сагайдак із своїми доярками його змегелив. Чув, яку свиню підклали? (Добр., Тече річка.., 1961, 215).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me