зменшений

ЗМЕ́НШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зме́ншити.

Все село, затоплене місячною повінню, зменшені під високим небом дерева і хати здаються лише картиною (Стельмах, Хліб.., 1959, 75);

// У знач. прикм.

Козаки Білоцерківського полку убили полковника Громику, який керував складанням зменшеного реєстру свого полку (Іст. УРСР, І, 1953, 249);

// зме́ншено, безос. присудк. сл.

У цьому автобусі.. зменшено шум і знижено температуру в кабіні водія (Наука.., 8, 1965, 10).

2. у знач. прикм. Неповний, скорочений або видозмінений (перев. про власні імена).

3. у знач. прикм., грам. Який указує на меншу величину предмета або менший ступінь якості порівняно із звичайною величиною або звичайним ступенем якості.

Всі твори І. Манжури.. позначаються особливою ряснотою й багатством зменшених, найчастіше пестливих форм іменників, прикметників, прислівників (Рад. літ-во, 7, 1965, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зменшений — зме́ншений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зменшений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зменшити. || зменшено, безос. присудк. сл. Зменшені інтервали муз. — інтервали, які на півтон менші за чисті або малі інтервали з тією ж кількістю ступенів. 2》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зменшений — Зме́ншений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)