змерзати
ЗМЕРЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко, ЗМЕ́РЗНУТИ і ЗМЕ́РЗТИ, зну, знеш; мин. ч. змерз, ла, ло; док.
1. Відчувати холод, страждати від холоду; мерзнути.
Марічка перша змерзала й пускалася бігти (Коцюб., II, 1955, 313);
Змерзла ж [Маруся] ото так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Кв.-Осн., II, 1956, 80);
Далі чекати на вулиці було вже неможливо: хлопець дуже змерз (Донч., V, 1957, 440);
*Образно. Гострий сніг обличчя коле. Зорі змерзли і тремтять (Черн., Поезії, 1959, 349).
2. Холонучи, застигаючи, ставати твердим або перетворюватися на лід.
Надворі люто тріщать морози, А він працює і дні і ночі; Краялось серце, змерзали сльози (Граб., І, 1959, 333).
◊ Зме́рзнути (зме́рзти) на кача́н див. кача́н;
Зме́рзнути (зме́рзти) на кі́стку див. кі́стка.
3. рідко. Гинути, вмирати від холоду, морозу.
Це саме було перед різдвом.. А тоді мороз-мороз, так що вона трохи не змерзла на дорозі (Мирний, V, 1955, 335).
Значення в інших словниках
- змерзати — змерза́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- змерзати — -аю, -аєш, недок., рідко, змерзнути і змерзти, -зну, -знеш; мин. ч. змерз, -ла, -ло; док. 1》 Відчувати холод, страждати від холоду; мерзнути. 2》 Холонучи, застигаючи, ставати твердим або перетворюватися на лід. 3》 рідко. Гинути, вмирати від холоду, морозу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змерзати — МЕ́РЗНУТИ (МЕ́РЗТИ) (твердіти від морозу, перетворюватися на лід), ЗАМЕРЗА́ТИ, ЗМЕРЗА́ТИ, МОРО́ЗИТИСЯ розм.; ПРОМЕРЗА́ТИ, ПРОМОРО́ЖУВАТИСЯ розм. (наскрізь або частково); ЛЕДЕНІ́ТИ (перетворюватися на лід або вкриватися кригою). — Док. Словник синонімів української мови