зметений

ЗМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змести́.

Товариство зараз же налягло на їжу, на горілку… Не пройшло години, як усе те було зметене (Мирний, II, 1854, 182);

Був момент, коли Раєвському здавалося, що ось зараз лави захисників не витримають, будуть зметені ворожим вогнем (Кочура, Зол. грамота, 1960, 150);

В лютому 1917 року був зметений царський режим (Програма КПРС, 1961, 4);

// зме́тено, безос. присудк. сл.

Поки не зметено геть стару, прогнилу надбудову, що заражає весь народ своїм гниттям,— до того часу всяка нова поразка підійматиме нові й нові армії борців (Ленін, 9, 1949, 120).