змилки
ЗМИ́ЛКИ, ів, мн., розм.
1. Мильна спінена вода, що залишається після прання, миття.
Від ночов пахне змилками (Панч, В дорозі, 1959, 125);
*У порівн. Вириваючись з потоків, вона [вода] піняво бурувала і гнала вздовж річки білі, як змилки, клубки шумовиння (Коз., Вісімсот.., 1953, 58).
2. Схожий на мильну піну піт, що виступає на тілі стомлених коней.
Булана почала приставати. На її спині й запалих боках з’явилися змилки (Логв., Літа.., 1960. 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змилки — зми́лки множинний іменник мильна спінена вода, що залишається після прання, миття; схожий на мильну піну піт, що виступає на тілі стомлених коней розм. Орфографічний словник української мови
- змилки — див. залишок Словник синонімів Вусика
- змилки — -ів, мн., розм. 1》 Мильна спінена вода, що залишається після прання, миття. 2》 Схожий на мильну піну піт, що виступає на тілі стомлених коней. Великий тлумачний словник сучасної мови