1. Словник української мови в 11 томах

змокріти

ЗМОКРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати мокрим від води, вологи, поту; промокнути.

Все наситив своїм диханням сироко. Обважніла одежа, змокрів тютюн, і сторінки книжок наче вилізли з лазні (Коцюб., II, 1955, 410);

Розчервонілий, захеканий, він аж парував від швидкої ходи. Піт стікав у нього по щоках на підборіддя, волосся на голові змокріло й злиплось (Коз., Блискавка, 1962, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змокріти — змокрі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змокріти — -ію, -ієш, док. Стати мокрим від води, вологи, поту; промокнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змокріти — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  4. змокріти — Змокріти, -рію, -єш гл. = змокравіти. Конст. у. Дещо. 66. Словник української мови Грінченка