зморожений
ЗМОРО́ЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зморо́зити 1.
// У знач. прикм.
Що було причиною їх смерті? Голод? Холод? .. Тіла їх були сині, скостенілі, зморожені (Фр., II, 1950, 36);
Марія почувала, як останні залишки сил покидали її нечутно, мов іржаві пелюстки зморожену квітку, і боялась тільки одного — крововиливу (Козл., Лелеки.., 1953, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зморожений — зморо́жений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- зморожений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до зморозити 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови