змучити
ЗМУ́ЧИТИ див. зму́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змучити — зму́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- змучити — (завдати моральних страждань) витягти душу з кого; вимотати [всі] кишки (жили, нерви) кому. Я знаю, що то єсть попасти в Петербург на 10 днів – самі «конки» душу витягнуть!.. (Леся Українка, 5, 1956... Словник фразеологічних синонімів
- змучити — див. змучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змучити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
- змучити — Зму́чити, зму́чу, зму́чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- змучити — Змучити, -чу, -чиш гл. Измучить. Левиц. Пов. 37. Словник української мови Грінченка