змушений
ЗМУ́ШЕНИЙ, а, е. Який мусить, повинен через певні обставини, причини робити що-небудь.
Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Коцюб., III, 1956, 344);
Під натиском Багратіонових вояків лави противника змушені були відступити (Кочура, Зол. грамота, 1960, 296).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змушений — зму́шений прикметник Орфографічний словник української мови
- змушений — [змушеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- змушений — -а, -е. Який мусить, повинен через певні обставини, причини робити що-небудь. Змушена конверсія — обов'язкова, примусова заміна чи викуп цінних паперів компанії за її бажанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змушений — Зму́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)