1. Словник української мови в 11 томах

зміркуватися

ЗМІРКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., діал. Додуматися; зібратися з думками.

Сидять мовчки. І Чайчиха і наша мати неспокійні, бачу. От мов і хочуть спитатись, та не зважуються; хочуть говорити, та не зміркуються (Вовчок, І, 1955, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зміркуватися — зміркува́тися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. зміркуватися — -уюся, -уєшся, док., діал. Додуматися; зібратися з думками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зміркуватися — Зміркуватися, -куюся, -єшся гл. Сообразить, собраться съ мыслями. От мов і хочуть спитаться та не зважуться; хочуть говорити, не зміркуються. МВ. ІІ. 120. Словник української мови Грінченка