зміряний

ЗМІ́РЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змі́ряти.

У підхмар’ї заграв маяки Нам горять в несходимі краї. Ким ти зміряна, збройна пітьма? Де твої причаїлись пости? (Гончар, IV, 1960, 17);

// змі́ряно, безос. присудк. сл.

Озирнувся [Василь] на схід, до Волги — багато пройдено, багато зміряно, а нічого, хоч знову в дальший похід (Логв., Давні рани, 1961, 61).