1. Словник української мови в 11 томах

змісити

ЗМІСИ́ТИ, змішу́, змі́сиш, перех. Док. до міси́ти.

Узялася я до діла — Пластилін в руці змісила. Подивись-но, Васильок, Вже готовий колобок (Бойко, Ростіть.., 1959, 20);

Корова кинулась на нього, звалила на землю, змісила ногами (Коцюб., І, 1955, 443).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змісити — зміси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змісити — змішу, змісиш, перех. Док. до місити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змісити — Зміси́ти, змішу́, змі́сиш; змі́шений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. змісити — Зміси́ти, -шу́, -сиш гл. Смѣсить. Кров з піском змісили. Чуб. І. 161. Словник української мови Грінченка