змістовний

ЗМІСТО́ВНИЙ, а, е. Багатий змістом (у 1-3 знач.).

Той, хто працює і знає мету своєї праці, у того завжди буде життя змістовне і повноцінне (Гур., Наша молодість, 1949, 300);

Мова — головна специфічна зброя драматичного твору: в ній його сила, в ній його слабість. Вона повинна бути винятково лаконічна й змістовна, бо в п’єсі часто в одній фразі повинно міститися те, для чого в оповіданні потрібен був би цілий розділ (Про мист. театру, 1954, 368).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змістовний — змістовий – змістовний Їхні значення теж належить розрізняти, щоб не припускатися похибок. Змістовий – “пов’язаний з реальним змістом, суттю, характерними рисами чогось”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. змістовний — змісто́вний прикметник з багатим змістом Орфографічний словник української мови
  3. змістовний — [зм'істоўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. змістовний — -а, -е. Багатий за змістом (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. змістовний — ВАГО́МИЙ (багатий змістом), ВАГОВИ́ТИЙ, ЗМІСТО́ВНИЙ, АВТОРИТЕ́ТНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ (який спирається на визнані джерела, відбиває думки поважної особи). Служіння людям... Хороші, вагомі слова (М. Словник синонімів української мови
  6. змістовний — Змісто́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)