змішувати
ЗМІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Зсипа́ти, з’єднувати разом що-небудь різне, готуючи суміш або розчин.
Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів (Довж., І, 1958, 412);
Обрятовані від вогню сніпки вимолотили, зібрали трохи зерна, присмаленого, правда, але, змішавши з позиченим у гамазеї, можна було їсти (Коцюб., І, 1955, 125);
Сергій.. у своїх далеких родичів по материній лінії дістав кулик тютюнового бадилля, змішав його із сухим потертим листям (Тют., Вир, 1964, 158);
*Образно. Зима того року прийшла дуже рано.., по-злодійському підкралася, скувала морозом розбагнену землю, завертіла дикими завірюхами; коли ж набридало їй гратися снігом, тоді змішувала його ще й з дощем (Збан., Сеспель, 1961, 223);
// Сполучати, поєднувати, розміщувати поряд що-небудь різнорідне.
В лісових смугах степової зони рекомендується змішувати дуб з кущами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 237).
◊ Змі́шувати (зміша́ти) в одну́ ку́пу див. ку́па.
2. Порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно; перемішувати, переплутувати.
Коли двері рипнули, молодиця обернулась, змішала карти й сказала: — Це ти, Христе? (Григ., Вибр., 1959, 189);
Фарн підвівся. Не відповідаючи Чівічаловові, він змішав шахи (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 206);
// Порушувати, розладнувати бойовий порядок (військових частин).
Добуваючи остатніх сил, ударили [тухольці] на монголів і, незважаючи на некорисну, згористу місцевість, що сприяла монголам, ще раз змішали їх, ще раз завдали їм велику страту (Фр., VI, 1951, 86);
Змішав [Богун], посік на капусту знетямлену шляхту гордого магната князя Четвертинського (Кач., II, 1958, 461).
◊ Зміша́ти із земле́ю див. земля́.
3. розм. Помилково сприймати кого-, що-небудь одне за інше; не розрізняти, плутати.
Український народ ніколи не змішував царя і царенят, пана та підпанка з великим, російським народом і ніколи не змішає (Вишня, День.., 1950, 151);
Десь у центрі села почувся сигнал, який не змішаєш з сигналами інших машин, приємний голос здвоєних малинових сопілок (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 72).
◊ Зміша́ти з боло́том див. боло́то.
Значення в інших словниках
- змішувати — змі́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- змішувати — Мішати; ФР. сполучати, поєднувати; (карти) перемішувати, тасувати, переплутувати; (лави бійців) розладнувати, розладжувати; Словник синонімів Караванського
- змішувати — див. мішати Словник синонімів Вусика
- змішувати — -ую, -уєш, недок., змішати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Зсипати, з'єднувати разом що-небудь різне, готуючи суміш або розчин. || Сполучати, поєднувати, розміщувати поряд що-небудь різнорідне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змішувати — ЗМІ́ШУВАТИ (з'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, МІША́ТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, поміша́ти. Зима того року прийшла дуже рано.. Словник синонімів української мови
- змішувати — Змі́шувати, -шую, -шуєш; зміша́ти, -ша́ю, -ша́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- змішувати — Змішувати, -шую, -єш сов. в. зміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать. Ном. № 1039. Словник української мови Грінченка