1. Словник української мови в 11 томах

змішувач

ЗМІ́ШУВАЧ, а, ч. Прилад, механізм для приготування суміші, розчину, для змішування чого-небудь з чимось.

Змішувачі — це, грубо кажучи, велетенські м’ясорубки, у місткому тілі яких водою перемішуються пісок, гравій, цемент. Розчин готовий (Рад. Укр., 20.IV 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змішувач — змі́шувач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. змішувач — -а, ч. Прилад, механізм для приготування суміші, розчину, для змішування чого-небудь із чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови