зміщати
ЗМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМІСТИ́ТИ, зміщу́, змі́стиш, док., перех.
1. Змінювати чиє-небудь місцезнаходження, переводити, зсувати з попереднього місця.
2. діал. Містити в собі, вміщати.
[Д. Жуан:] Я кожен раз давав їм теє все, що лиш вони могли змістити: мрію, коротку хвилю щастя і порив, а більшого з них жадна не зміщала, та іншій і того було надміру (Л. Укр., III, 1952, 370);
Хата простора, ясна, багато сонця може в себе змістити (Стеф., III, 1954, 157).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зміщати — зміща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зміщати — -аю, -аєш і зміщувати, -ую, -уєш, недок., змістити, зміщу, змістиш, док., перех. 1》 Змінювати чиє-небудь місцезнаходження, переводити, зсувати з попереднього місця. 2》 діал. Крити в собі, вміщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зміщати — Совати, сунути, висовувати, висунути, відсовувати, відсунути, засовувати, засунути, насовувати, насунути, посовувати, посувати, посунути, пересовувати, пересунути, посовувати, просовувати, просунути, розсовувати, розсунути, усовувати, усунути Словник чужослів Павло Штепа
- зміщати — ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ) (мати обсяг, достатній для розташування кого-, чого-небудь), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), МІСТИ́ТИ, ЗМІЩА́ТИ (ЗМІ́ЩУВАТИ) діал. — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), змісти́ти. Словник синонімів української мови
- зміщати — Зміща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка