1. Словник української мови в 11 томах

знагла

ЗНА́ГЛА, присл. Раптово, несподівано, зненацька.

Аж ось — знагла все рушило навкруги й загуло. В маленькі дзвіночки вдарили струмки, застугоніли потоки (Вас., II, 1959, 87);

Більшість було міцного старого люду, що такого зазнали й надивились на своєму віку, що якби засурмили знагла ангели на страшний суд, то й не зморгнув би ніхто, так надокучила їм людська суєта (Довж., І, 1958, 374).

З-НАД, прийм., з род. в.

1. Уживається при визначенні місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення, походження і т. ін. кого-, чого-небудь.

— Покинути [писати твори]? — обзивається тихий голос з-над столу.— Ні, не покину! (Коцюб., І, 1955, 175);

Але вже котрі здалека, з-над Дністра, з Долів поприходять, тих ніяково ні з чим відправляти: чекають, поки не нароблю стілько [ложок], скілько їм треба (Фр., II, 1950, 130);

— Звідки приїхали ви у Москву? — З-над Черемошу приїхав (Павл., Бистрина, 1959, 79).

2. Уживається при вказівці на місце, предмет і т. ін., з протилежного боку яких починається рух, дія і т. ін.

Лише з-над хмар часом прилине Прощання з літом журавлине (Тич., І, 1957, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знагла — зна́гла прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. знагла — пр., раптом, несподівано, зненацька, раптово, як сніг на голову, як грім з ясного неба. Словник синонімів Караванського
  3. знагла — див. раптом; швидко Словник синонімів Вусика
  4. знагла — присл. Раптово, несподівано, зненацька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знагла — зна́гла раптово (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. знагла — Несподівано, раптом Словник застарілих та маловживаних слів
  7. знагла — РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм. Словник синонімів української мови
  8. знагла — Зна́гла, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. знагла — Знагла нар. Внезапно. Словник української мови Грінченка