1. Словник української мови в 11 томах

знадливо

ЗНАДЛИ́ВО. Присл. до знадли́вий.

Русалка випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні (Л. Укр., III, 1952, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знадливо — знадли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. знадливо — Присл. до знадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови