1. Словник української мови в 11 томах

знадний

ЗНА́ДНИЙ, а, е. Те саме, що знадли́вий.

Перед очима — зелена керсетка, червона спідниця, знадний з усмішкою погляд (Мирний, І, 1949, 129);

Весь світ даровано людині,— Благословенні ж ви стократ, І руки, крила лебедині, І знадних поглядів агат! (Рильський, Мости, 1948, 75);

Дід Максим красномовним рухом показав на знадну синю смужку далекого лісу (Збан., Єдина, 1959, 357).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знадний — зна́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. знадний — -а, -е. Те саме, що знадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знадний — СПОКУ́СЛИВИЙ (який спокушає, непереборно манить до себе), ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ЗНАДЛИ́ВИЙ, ЗНА́ДНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ, МАНЛИ́ВИЙ, ЗМА́НЛИ́ВИЙ, ЗАМА́НЛИВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОВА́БНИЙ, ЗАЛА́СНИЙ розм., ЛА́КОМИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. знадний — Знадний, -а, -е Привлекательный. Знадний з усмішкою погляд. Мир. ХРВ. 8. Словник української мови Грінченка