1. Словник української мови в 11 томах

знайда

ЗНА́ЙДА, и, ч. і ж., розм., заст. Дитина-підкидьок, знайдена і взята ким-небудь на виховання.

Його лице було зовсім не подібне до тамтих,— певно, се був якийсь знайда (Фр., VIII, 1952, 342);

Він усміхнувся дівчинці, вийняв цукерку і дав їй. Цукерка трохи заспокоїла маленьку знайду (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 382).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знайда — зна́йда іменник чоловічого або жіночого роду, істота дитина-підкидьок розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. знайда — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. знайда — -и, ч. і ж., розм., заст. Дитина-підкидьок, знайдена і взята ким-небудь на виховання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. знайда — ПІДКИ́ДЬОК (дитина, яку підкинули комусь на виховання), ПІДКИ́ДЬКО рідше, ЗНА́ЙДА розм., НА́ЙДА розм. Звисло небо сумне, Запечалилась даль, Мов дитини-підкидька І небові жаль (Ю. Гойда); Нужда від малечку, від дитинства... Погорда, штовханці, побої... Словник синонімів української мови
  5. знайда — Знайда, -ди об. Найденышъ. Словник української мови Грінченка