1. Словник української мови в 11 томах

знаряджений

ЗНАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до знаряди́ти.

У подвір’ї стоїть повозка, знаряджена в дорогу (Кроп., II, 1958, 474).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаряджений — знаря́джений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. знаряджений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до знарядити. Великий тлумачний словник сучасної мови