значить

ЗНА́ЧИТЬ, вставн. сл., розм. Уживається для підсумовування, узагальнення висловленої думки; отже, таким чином.

Сплю добре, рано лягаю, у 8 встаю, сплю, значить, не менше 9 годин на добу (Коцюб., III, 1956, 328);

Павло сяк-так, для годиться, помантачив косу, поплював у руки, широко розставив ноги і, відвівши далеко назад косу, щоб, значить, був більший розгін, махнув нею по траві і впав на землю (Тют., Вир, 1964, 249).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. значить — зна́чить вставне слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. значить — вст., ОТЖЕ, таким чином; д. значиться. Словник синонімів Караванського
  3. значить — вставн. сл., розм. Уживається для підсумовування, узагальнення висловленої думки; отже, отож. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. значить — Отже, себ-то, мовляв Словник чужослів Павло Штепа