1. Словник української мови в 11 томах

значливо

ЗНАЧЛИ́ВО. Присл. до значли́вий.

Коли люди, зібравшись до гурту обміркувати якусь селянську турботу, починають говорити, як ведеться, перші — своє, другі — інше, Проць уважно слухатиме перших, ще уважніше — других, значливо похитуватиме малою, схожою на дозрілу моркву головою: «Ага… Так…» (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. значливо — значли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. значливо — Присл. до значливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. значливо — БАГАТОЗНА́ЧНО, ПРОМО́ВИСТО, КРАСНОМО́ВНО, БАГАТОМО́ВНО рідше, ЗНАЧУ́ЩЕ, З ПІДТЕ́КСТОМ, З НА́ТЯКОМ, ЗНАЧЛИ́ВО рідше; ВИРА́ЗНО. — Викинь, Іване, з голови різні свої думки, не приведуть вони до добра, — багатозначно.. сказала дружина (М. Словник синонімів української мови