1. Словник української мови в 11 томах

значуще

ЗНАЧУ́ЩЕ.

1. Присл. до значу́щий 2.

Більше він не сказав жодного слова, але Кузьма значуще перезирнувся з Манченком: вони зрозуміли, що майстер гнівається (Петльов., Хотинці, 1949, 57).

2. у знач. присудк. сл., кому. Важливо, має значення для кого-небудь.

З глибоким хвилюванням розповідає він тепер, як це було значуще для нього — пролити кров за Угорщину (Смолич, VI, 1959, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. значуще — значу́ще прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. значуще — 1》 Присл. до значущий 2). 2》 у знач. присудк. сл., кому. Важливо, має значення для кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. значуще — БАГАТОЗНА́ЧНО, ПРОМО́ВИСТО, КРАСНОМО́ВНО, БАГАТОМО́ВНО рідше, ЗНАЧУ́ЩЕ, З ПІДТЕ́КСТОМ, З НА́ТЯКОМ, ЗНАЧЛИ́ВО рідше; ВИРА́ЗНО. — Викинь, Іване, з голови різні свої думки, не приведуть вони до добра, — багатозначно.. сказала дружина (М. Словник синонімів української мови