1. Словник української мови в 11 томах

знебарвлений

ЗНЕБА́РВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знеба́рвити.

2. у знач. прикм. Який став безбарвним, втратив яскравість кольору.

Хай спливає в потоках осінній знебарвлений лист (Перв., І, 1958, 217);

Місячна ніч над полями, знебарвлений краєвид (Ю. Янов., II, 1954, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знебарвлений — знеба́рвлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. знебарвлений — див. безбарвний Словник синонімів Вусика
  3. знебарвлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знебарвити. 2》 у знач. прикм.Який став безбарвним, втратив яскравість кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови