знебулий

ЗНЕБУ́ЛИЙ, а, е, діал. Який виснажився, знесилився, стомившись від чого-небудь.

Цілу ніч я потім кидавсь Змучений, зовсім знебулий, На соломі — бо перини Не було в Ураки в хаті (Л. Укр., IV, 1954, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знебулий — -а, -е, діал. Який виснажився, знесилився, стомившись від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови