знегоди

ЗНЕГО́ДИ, го́д, мн. (одн. знего́да, и, ж.).

1. Злигодні, нещастя.

В труді і в поході, В тривожні години, В години найтяжчих знегод Були ми з Москвою (Бойко, Про 17 літ, 1958, 9);

Повість сумну про нещастя аргейців і власні знегоди Ти розповів нам з умінням (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 201);

Незважаючи на всі історичні знегоди і великі випробування, російський, український і білоруський народи зберегли і пронесли через віки свідомість єдності походження, близькості мови і культури, свідомість спільності своєї долі (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 5).

2. розм. Те саме, що непого́да.

Тільки ті рослини, які добре розкущились, .. здатні протистояти зимовим знегодам (Хлібороб Укр., 8, 1965, 5).