1. Словник української мови в 11 томах

знезаражений

ЗНЕЗАРА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до знезара́зити.

Сіяти треба насінням, знезараженим від сільськогосподарських шкідників та хвороб (Ол. та ефір. культ., 1956, 273);

// У знач. прикм.

При опіках другого і третього ступеня треба покласти пов’язку із знезараженого (стерилізованого) бинта і звернутися до лікаря (Анат. і фізіол. люд., 1957, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знезаражений — знезара́жений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. знезаражений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до знезаразити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знезаражений — Знезара́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)