знекровлювати
ЗНЕКРО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕКРО́ВИТИ, влю, виш; мн. знекро́влять; док., перех.
1. Робити безкровним (у 1 знач.); обезкровлювати;
// Робити дуже блідим внаслідок утрати крові;
// перен. Позбавляти яскравості, виразності (перев. про твори мистецтва).
Слід.. рішуче відмовитися від загальників, від безпредметних абстрактних метафор і порівнянь, які знекровлюють поезію, роблять її безбарвною, немічною (Вітч., З, 1964, 202).
2. перен. Робити безсилим, нежиттєдіяльним; послаблювати.
Збоку дві великі верби похилилися стовбурами на протічок. Глина-пливун оголяє їх беручке коріння, знекровлює рослину (Ле, Мої листи, 1945, 56);
Неясність ідейно-естетична, поверхове, байдуже ставлення до теорії соціалістичного реалізму знекровлюють талант, дезорієнтують письменника у творчих шуканнях (Літ. Укр., 5.IV 1963, 1);
// Знесилювати, завдаючи втрат (перев. особовому складові армії).
— Ясно, що, вперто обороняючись, ми знекровлюєм ворога, затримуєм його просування (Шер., В партиз. загонах, 1947, 11);
В оборонних боях.. радянські війська в значній мірі знекровили ударні угруповання гітлерівців, зірвали розрахунки фашистського командування завершити війну ще до настання зими (Ком. Укр., 5, 1965, 11).
Значення в інших словниках
- знекровлювати — знекро́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- знекровлювати — -юю, -юєш, недок., знекровити, -влю, -виш; мн. знекровлять; док., перех. 1》 Робити безкровним (у 1 знач.); обезкровлювати. || Робити дуже блідим внаслідок утрати крові. || перен. Позбавляти яскравості, виразності (перев. про твори мистецтва). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знекровлювати — ЗНЕКРО́ВЛЮВАТИ (робити безкровним; робити дуже блідим; позбавляти яскравості, виразності; робити безсилим, послаблювати), ОБЕЗКРО́ВЛЮВАТИ. — Док.: знекро́вити, обезкро́вити. Словник синонімів української мови