1. Словник української мови в 11 томах

знеобачка

ЗНЕО́БАЧКА, присл., діал. Зненацька.

Одного вечора сидимо ми з Чайчихою у хаті.. Коли знеобачка Настин регіт почувся (Вовчок, І, 1955, 266);

Біжу на вгород [город] і знеобачка німця вздріла — із соняшника випнувся (Коп., Навколо полум’я, 1961, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знеобачка — див. раптом Словник синонімів Вусика
  2. знеобачка — присл., діал. Зненацька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знеобачка — Знео́ба́чка, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. знеобачка — Знео́бачка нар. Неожиданно. Коли знеобачка Настин регіт почувся. МВ. ІІ. 46. Словник української мови Грінченка