1. Словник української мови в 11 томах

знервованість

ЗНЕРВО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. знерво́ваний 2.

Піп стояв уже не з своєї волі — його приковував грізний княжий гнів та його надмірна знервованість (Ле, Наливайко, 1957, 122);

Заважав [Тетяні Василівні] думати гострий Діжин голос, бо вносив він якийсь неспокій, якусь знервованість у звичну течію засідань, нагадував давні роки, коли й вона отак гарячкувала, доводила щось комусь, змагалася, сперечалася, відвойовувала (Загреб., День.., 1964, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знервованість — знерво́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. знервованість — -ності, ж. Стан за знач. знервований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови