1. Словник української мови в 11 томах

знесилля

ЗНЕСИ́ЛЛЯ, я, с. Стан повного безсилля від утоми, виснаження і т. ін.

Вже й Пилип-з-Конопель настрілявся та нарубався до знесилля, а кінця бойовищу не було й не було (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 388);

Затужавіла земля — лопатка не йде, із сили вибивається мати. Від знесилля заплакала (Горд., II, 1959, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знесилля — знеси́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. знесилля — див. безсилля; слабість Словник синонімів Вусика
  3. знесилля — -я, с. Стан повного безсилля від утоми, виснаження і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. знесилля — Знеси́лля, -лля, -ллю, -ллям, в -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)