знеславлювати
ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. знесла́влять; док., перех.
1. Розпускати плітки про кого-, що-небудь, позбавляти доброго імені; ганьбити, ославляти.
Князь, людина виняткової чесноти, не міг попустити, щоб його ім’я знеславлювали (Кочура, Зол. грамота, 1960, 328);
Плетуха з плетух [Гедзиха], кого хоче обнесе по всім селищі, виганьбить, викляне, знеславить нізащо (Мур., Жила.. вдова, 1960, 58).
2. Принижувати, безчестити кого-, що-небудь негідними, ганебними вчинками;
// тільки док. Позбавити дівочої честі.
— Джаннотто, ти знаєш сам, як тяжко ти мене зневажив, дочку мою знеславивши (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 124);
// Применшувати чию-небудь добру славу.
Син разом з батьком ходить дорогою до заводу, пірнає під домну,— о, рід наш домну не знеславить (Ю. Янов., І, 1954, 90).
Значення в інших словниках
- знеславлювати — знесла́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- знеславлювати — Ганьбити, ославляти, пускати славу на, вводити в славу <�неславу>, дискредитувати, компромітувати, чинити славу кому; (ім'я) принижувати, безчестити, паплюжити; док. ЗНЕСЛАВИТИ, (дівчину) звести. Словник синонімів Караванського
- знеславлювати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- знеславлювати — -юю, -юєш, недок., знеславити, -влю, -виш; мн. знеславлять; док., перех. 1》 Розпускати плітки про кого-, що-небудь, позбавляти доброго імені; ганьбити, ославляти. 2》 Принижувати, безчестити кого-, що-небудь негідними, ганебними вчинками. || тільки док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знеславлювати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови