1. Словник української мови в 11 томах

знечестити

ЗНЕЧЕ́СТИТИ, е́щу, е́стиш, док., перех., рідко. Те саме, що збезче́стити.

[Тарас (ледве чутно, але від того ще сильніше):] Біда. Нещастя, люди.. Знечестив, убив людину пан (Голов., Драми, 1958, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знечестити — знече́стити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. знечестити — -ещу, -естиш, док., перех., рідко. Те саме, що збезчестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знечестити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови