знижений

ЗНИ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зни́зити.

Я зганена, знижена тим, що для його все забула, все занехаяла (Барв., Опов.., 1902, 276);

// зни́жено, безос. присудк. сл.

Скасовано або знижено податки для значної частини трудящих (Резол. XXIII з.., 1966, 11).

2. у знач. прикм. Який міститься нижче від рівня якої-небудь поверхні.

Тимчасові водні басейни утворюються у знижених частинах поверхні пустинь (Курс заг. геол., 1947, 94).

3. у знач. прикм. Нижчий від нормального, звичайного якістю, рівнем, ступенем вияву і т. ін.

Насіння із зниженими посівними якостями дає недружні сходи, а це призводить до зменшення врожаю (Колг. Укр., 7, 1958, 14);

Викопана восени картопля протягом 6-7 місяців зберігається в кагатах за зниженої температури (Хлібороб Укр., 12, 1963, 5);

// перен. Позбавлений піднесеності, урочистості; спрощений.

В «Енеїді» Котляревський змалював сонм олімпійських небожителів та галерею земних владик, поданих від початку до кінця твору в зниженому плані (Рад. літ-во, 5, 1964, 121).

4. у знач. прикм. Тихий або притишений (про звук, голос, тон).

[Милевський:] Робіть зо мною, що хочете, тільки… [Саня (зниженим голосом):] Гаразд, гаразд, тут не місце для таких розмов… (Л. Укр., II, 1951, 34).