знову
ЗНО́ВУ, рідше ІЗНО́ВУ, присл. Те саме, що знов.
І знову ліри заревли (Шевч., II, 1963, 98);
Рипнули.. в школі двері, і на поріг ізнову вийшов хлопець (Вас., II, 1959, 370);
І як вийшла з села, то якось мені так стало легко та весело, так неначе я знову на світ народилася… (Мирний, І, 1954, 72);
[2-й робітник:] Егеж, обридло хліви, шпиталі й тюрми будувати. [3-й робітник:] А потім руйнувати… [4-й робітник:] Щоб ізнову те саме будувати (Л. Укр., II, 1951, 207);
— І знову ж, є тільки один мотузочок, який може врятувати дворянство і культуру — зветься він теж карбованцем (Стельмах, І, 1962, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знову — зно́ву прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- знову — пр., ще раз, ще, удруге, повторно; наново, з початку; знов таки. Словник синонімів Караванського
- знову — див. знов Словник синонімів Вусика
- знову — рідше ізнову, присл. Те саме, що знов 1). Знову (знов) за рибу гроші — знов те саме (вираження невдоволення чимось набридлим, що повторюється). Великий тлумачний словник сучасної мови
- знову — знов (зно́ву) за ри́бу гро́ші, жарт. Уперто наполягати на чомусь, настирливо повторювати те саме. — Оце тобі й раз! — розвів руками Заруба.— Я пожартував, а ти, Павле, знов за рибу гроші. Починаєш усе спочатку (В. Фразеологічний словник української мови
- знову — ЗНОВ (ЗНО́ВУ) (про дію — ще раз, повторно), НА́НОВО, СПОЧА́ТКУ, ЗНО́В-ТАКИ (ЗНО́ВУ-ТАКИ) підсил., ЗА́НОВО розм., УП'Я́ТЬ діал. Лампа спалахнула, а далі знов почала горіти з такою самою ясністю, як і перше (Леся Українка)... Словник синонімів української мови
- знову — Зно́ву нар. = знов. Ном. № 12010. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман. Шевч. 50. Словник української мови Грінченка