зношувати
ЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНОСИ́ТИ, зношу́, зно́сиш, док., перех.
1. Довго носячи, робити старим або непридатним для користування (одяг, взуття і т. ін.).
Як опікунка забрала вона також усю спадщину Калиновичів, зносила сукні їх матері (Фр., VI, 1951, 167);
— Принесеш цяцьку,— він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок,— а я тобі чоботи, за десять років не зносиш (Стельмах, II, 1962, 156).
2. перен. Виснажувати, витрачати (перев. фізичну силу).
А малась воля, малась сила, Та силу позички зносили (Шевч., II, 1963, 66);
// Втрачати свіжість, яскравість (обличчя, кольору шкіри і т. ін.).
Зносить Гафійка красу і літа по наймах, зчорніє, зів’яне на чужій праці, як її мати (Коцюб., II, 1955, 42).
◊ Не зноси́ти голови́ кому — поплатитися життям, загинути або жорстоко постраждати.
— Підв’яжи язика, жінко, бо не зносити тобі голови,— кинув Панас, підводячись з лави (Тулуб, Людолови, І, 1957, 417).
Значення в інших словниках
- зношувати — зно́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зношувати — (одяг) виношувати; (взуття) стоптувати; (силу, красу) руйнувати, марнувати, губити. Словник синонімів Караванського
- зношувати — -ую, -уєш, недок., зносити, зношу, зносиш, док., перех. 1》 Довго носячи, робити старим або непридатним для користування (одяг, взуття і т. ін.). 2》 перен. Виснажувати, витрачати (перев. фізичну силу). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зношувати — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови