зніматися

ЗНІМА́ТИСЯ і рідко ІЗНІМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗНЯ́ТИСЯ, зніму́ся, зні́мешся і рідко ІЗНЯ́ТИСЯ, ізніму́ся, ізні́мешся, док.

1. тільки З ос. Відділятися від чого-небудь, переставати триматися на чомусь.

З дерев стиха знімалися й задумливо падали на землю сухі листочки (Вас., І, 1959, 156);

Тільки що Василина задрімала, з неї свита знов знялася (Н.-Лев., II, 1956, 101).

2. звідки. Покидати, залишати своє місце, вирушаючи куди-небудь.

Чайки знімались з одиноких берегових скель (Коцюб., І, 1955, 391);

По черзі знімаються з передової Полки, батальйони,— по взводу, по два… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 220);

Та й знялись [Марія і Йосип] До сходу сонця, по торбині На плечі взявши, а дитину Удвох в колисочці несли (Шевч., II, 1953, 317);

Коло млина, коло броду Два голуби пили воду. Вони пили, вуркотіли, Ізнялися, полетіли (Укр.. лір. пісні, 1958, 129);

Щоразу, коли входжу я в літак, мене охоплює одне: почуття могутності, а також бажання якомога швидше знятися з місця й летіти (Тич., III, 1957, 421);

*Образно. Мчить поїзд. Швидкий рух захоплює все навколо. Знялися з місця білі хати з вишневими садками, побігли назад телеграфні стовпи (Жур., Даша, 1961, 50);

// куди, розм. Направлятися, вирушати куди-небудь.

Якубині женці знімалися додому (Головко, І, 1957, 260);

Дивізія недавно стала на перепочинок і за кілька хвилин мусила зніматись на марш (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 374);

— Пилинку!.. Куди ти знявся по такому скаженому холоду?..— гукала вона на бігу (Мирний, IV, 1955, 304);

Літак легко покотився по цементованій доріжці аеродрому і нечутко знявся в.. небо (Минко, Намасте.., 1957, 5).

Зніма́тися (зня́тися) з дре́йфу див. дрейф;

Зніма́тися (зня́тися) з я́коря — відпливати.

Крейсери і лінкори з різноколірними прапорами терміново знімалися з якорів (Собко, Скеля.., 1961, 62).

3. Піднімаючись, пересуватися, переміщатися у вище положення.

Над сріблом води лісової Знімаючись, щиглик дзвенів… (Рильський, І, 1960, 126);

Міріади дрібних крапель, мов вмерлі надії, що знялись занадто високо, спадають додолу і пливуть, змішані з землею, брудними потоками (Коцюб., II, 1955, 32);

Літаки промчали над кіннотою і знов знялись високо у повітря (Трубл., І, 1955, 78);

// З’являтися над обрієм, сходити (про небесні світила).

Сонце знялося над зеленою халупою, вигрівало землю, пробудило молоді паростки до життя (Горд., Заробітчани, 1949, 5);

// тільки 3 ос. Піднімаючись угору, поширюватися над чимось, вище чого-небудь.

По ночнім дощику порох ледве знімавсь над шляхом (Вовчок, І, 1955, 349);

Туман почав зніматися над річкою, зовсім розвиднілося (Ле, Опов. та нариси, 1950, 193);

Сумно знялася вгору хмара сірого попелу (Епік, Тв., 1958, 369).

4. Піднімаючись, підводячись, займати вище положення.

У хвилину збудження її тріпотливі вії знімаються раптом угору (Галан, І, 1960, 456);

— О! — шепотнула Галя; оченятка в неї прибільшилися, а бровенятка вище знялися (Вовчок, І, 1955, 298);

Над головами знялося міцне гілля рук (Кучер, Зол. руки, 1948, 26);

Маріка знялася на ліктях і задивилася в вікно (Чендей, Вітер.., 1958, 183);

// тільки 3 ос. Високо піднімаючись, збільшувати, розширювати свій обсяг.

Річка біснувалася, високими султанами знімалася в небо вода, немов випльовуючи ворожий снаряд чи міну (Ле, Право.., 1957, 124);

І тут ось полум’я руде знялось поверх тополі. Воно не гасло, а росло І охопило все село (Підс., Героїка, 1951, 108);

// Настобурчуватися, наїжачуватися (про волосся, шерсть).

Хижо зареготалася Марина. У Христі волосся знялося вгору від того реготу (Мирний, III, 1954, 228).

◊ Зніма́тися (зня́тися) на диби́ див. ди́би;

Ру́ки не зніма́ються див. рука́.

5. тільки 3 ос. Височіти, підноситися над рівнем чого-небудь.

З правої й лівої сторони дороги знімались, як і глибше в лісі, високі крилаті смереки (Коб., III, 1956, 86);

Тріпоче сокір, сріблом потемнілим Знімаючись у вогку височінь (Рильський, І, 1956, 62);

На вулиці, під самими ворітьми, знявся над колодязем новий журавель (Коцюб., І, 1955, 236);

Мов піраміди, вигнались ялини, до хмар знялись їх різьблені вершини (Гонч., Вибр., 1959, 266).

6. Вставати, підводитися з чого-небудь.

Хоче [Демко] знятись з лави, та несила — наче прикипів… (Вовчок, VI, 1956, 265);

Настуся брязнула ложечкою об стіл, знялася з стільця (Н.-Лев., IV, 1956, 248);

Знявшися з постелі, вона налила собі води в миску, почала митися (Фр., VII, 1951, 152).

◊ Зніма́тися (зня́тися) на но́ги див. нога́.

7. у сполуч. з абстр. ім. Виникати, починатися (про дію, виражену цим іменником).

Ввечері, як усе втихало й не знімалося жодного округи поруху, мати з дочкою тихенько сиділи (Вовчок, І, 1955, 365);

Гамір знявся в таборі, крик (Фр., VI, 1951, 121);

Коло столу знялась бесіда (Коцюб., І, 1955, 108);

В парку знялась страшенна стрілянина, галас, тупотнява (Кол., На фронті.., 1959, 69);

// Починатися, наставати (про явища природи).

Буря, страхітлива, чорна буря знялася над полем (Скл., Святослав, 1959, 605);

Сосни зашуміли, знялася метелиця (Шиян, Вибр., 1947, 85);

// З’являтися, виникати (про думки, почуття).

Гіркі димки знялися в Христиній голові… (Мирний, III, 1954, 95);

Саїда зустріли так байдуже, що йому стало ніяково, в глибині істоти знялося обурення (Ле, Міжгір’я, 1953, 109).

8. розм. Виступати, покриваючи собою що-небудь (про пухирі, плями і т. ін.).

На руках [хлопців] знялися пухирі (Кучер, Чорноморці, 1956, 401);

На Олега ніби морозом війнуло — по всьому тілу знялися холодні, колючі, рясні сироти (Ряб., Жайворонки, 1957, 227).

9. рідко. Переставати існувати; зникати.

Він злякався його [Шестірного] — і затремтів. Сон, як дим, знявся, зник (Мирний, I, 1954, 329);

Потім гай наче разом знявсь і по обох боках виситься голе каміння (Вовчок, І, 1955 325).

10. розм. Те саме, що фотографува́тися.

Господиня підійшла до комода, взяла фотокартку, подала йому. — Оце найостанніша. У Німеччині знімалась. Уже при наших (Головко, I, 1957, 462);

Серед інших зніметься там на карточку для Наталки і Данько Яресько (Гончар, II, 1959, 377);

// Брати участь у кінозйомках, виконувати певну роль (про кіноартистів).

З 1923 року я почав зніматись в кіно (З глибин душі, 1959, 13);

— Якщо кінознімання не закінчаться до початку навчання,— сказала мати,— то я тобі не дозволю зніматися зовсім (Сміл., Сашко, 1954, 67).

11. чим, рідко. Покриватися, охоплюватися чим-небудь.

Її лице дедалі червоніло, наливалося краскою, білі пухкі щоки мов заревом пожежі знялися (Мирний, III, 1954, 278);

Наша хатка полум’ям знялась,— дотла погоріли (Морд., І, 1958, 42).

12. тільки недок. Пас. до зніма́ти 1 — 16.

При кожному проході з заготовки знімається стружка, переріз якої залежить від глибини різання і подачі (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 23);

Для виконання другого технічного обслуговування автомобіль на один день знімається з експлуатації (Підручник шофера.., 1960, 296);

Я пам’ятаю, коли я був зовсім малий, у нас одна кінокартина знімалася (Ю. Янов., І, 1954, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зніматися — зніма́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зніматися — ЗДІЙМАТИСЯ (з місця) вирушати, вибиратися; (з лавки) вставати, підводитися; (над обрієм) підноситися, злітати, височіти; (- крик) зчинятися; (- думки) виринати, з'являтися; ЖМ. фотографуватися; (- бурю) починатися. Словник синонімів Караванського
  3. зніматися — і рідко ізніматися, -аюся, -аєшся, недок., знятися, знімуся, знімешся і рідко ізнятися, ізнімуся, ізнімешся, док. 1》 тільки 3 ос. Відділятися від чого-небудь, переставати триматися на чомусь. 2》 звідки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зніматися — Аюсь, -аєшся, недок. Пропонувати себе до сексуальних послуг, як проститутку. Гречанки належали до майстринь своєї справи і «знімалися» дуже повільно (Ю. Винничук). Словник сучасного українського сленгу
  5. зніматися — ЗЛІТА́ТИ (летячи, підніматися в повітря), ЗЛИНА́ТИ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗРИНА́ТИ, ШУГА́ТИ (стрімко); ЗРИВА́ТИСЯ, ПОРИВА́ТИСЯ (раптово і швидко); СПУ́РХУВАТИ (перев. про птахів, метеликів і т. ін. Словник синонімів української мови