зніматися
ЗНІМА́ТИСЯ і рідко ІЗНІМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗНЯ́ТИСЯ, зніму́ся, зні́мешся і рідко ІЗНЯ́ТИСЯ, ізніму́ся, ізні́мешся, док.
1. тільки З ос. Відділятися від чого-небудь, переставати триматися на чомусь.
З дерев стиха знімалися й задумливо падали на землю сухі листочки (Вас., І, 1959, 156);
Тільки що Василина задрімала, з неї свита знов знялася (Н.-Лев., II, 1956, 101).
2. звідки. Покидати, залишати своє місце, вирушаючи куди-небудь.
Чайки знімались з одиноких берегових скель (Коцюб., І, 1955, 391);
По черзі знімаються з передової Полки, батальйони,— по взводу, по два… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 220);
Та й знялись [Марія і Йосип] До сходу сонця, по торбині На плечі взявши, а дитину Удвох в колисочці несли (Шевч., II, 1953, 317);
Коло млина, коло броду Два голуби пили воду. Вони пили, вуркотіли, Ізнялися, полетіли (Укр.. лір. пісні, 1958, 129);
Щоразу, коли входжу я в літак, мене охоплює одне: почуття могутності, а також бажання якомога швидше знятися з місця й летіти (Тич., III, 1957, 421);
*Образно. Мчить поїзд. Швидкий рух захоплює все навколо. Знялися з місця білі хати з вишневими садками, побігли назад телеграфні стовпи (Жур., Даша, 1961, 50);
// куди, розм. Направлятися, вирушати куди-небудь.
Якубині женці знімалися додому (Головко, І, 1957, 260);
Дивізія недавно стала на перепочинок і за кілька хвилин мусила зніматись на марш (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 374);
— Пилинку!.. Куди ти знявся по такому скаженому холоду?..— гукала вона на бігу (Мирний, IV, 1955, 304);
Літак легко покотився по цементованій доріжці аеродрому і нечутко знявся в.. небо (Минко, Намасте.., 1957, 5).
◊ Зніма́тися (зня́тися) з дре́йфу див. дрейф;
Зніма́тися (зня́тися) з я́коря — відпливати.
Крейсери і лінкори з різноколірними прапорами терміново знімалися з якорів (Собко, Скеля.., 1961, 62).
3. Піднімаючись, пересуватися, переміщатися у вище положення.
Над сріблом води лісової Знімаючись, щиглик дзвенів… (Рильський, І, 1960, 126);
Міріади дрібних крапель, мов вмерлі надії, що знялись занадто високо, спадають додолу і пливуть, змішані з землею, брудними потоками (Коцюб., II, 1955, 32);
Літаки промчали над кіннотою і знов знялись високо у повітря (Трубл., І, 1955, 78);
// З’являтися над обрієм, сходити (про небесні світила).
Сонце знялося над зеленою халупою, вигрівало землю, пробудило молоді паростки до життя (Горд., Заробітчани, 1949, 5);
// тільки 3 ос. Піднімаючись угору, поширюватися над чимось, вище чого-небудь.
По ночнім дощику порох ледве знімавсь над шляхом (Вовчок, І, 1955, 349);
Туман почав зніматися над річкою, зовсім розвиднілося (Ле, Опов. та нариси, 1950, 193);
Сумно знялася вгору хмара сірого попелу (Епік, Тв., 1958, 369).
4. Піднімаючись, підводячись, займати вище положення.
У хвилину збудження її тріпотливі вії знімаються раптом угору (Галан, І, 1960, 456);
— О! — шепотнула Галя; оченятка в неї прибільшилися, а бровенятка вище знялися (Вовчок, І, 1955, 298);
Над головами знялося міцне гілля рук (Кучер, Зол. руки, 1948, 26);
Маріка знялася на ліктях і задивилася в вікно (Чендей, Вітер.., 1958, 183);
// тільки 3 ос. Високо піднімаючись, збільшувати, розширювати свій обсяг.
Річка біснувалася, високими султанами знімалася в небо вода, немов випльовуючи ворожий снаряд чи міну (Ле, Право.., 1957, 124);
І тут ось полум’я руде знялось поверх тополі. Воно не гасло, а росло І охопило все село (Підс., Героїка, 1951, 108);
// Настобурчуватися, наїжачуватися (про волосся, шерсть).
Хижо зареготалася Марина. У Христі волосся знялося вгору від того реготу (Мирний, III, 1954, 228).
◊ Зніма́тися (зня́тися) на диби́ див. ди́би;
Ру́ки не зніма́ються див. рука́.
5. тільки 3 ос. Височіти, підноситися над рівнем чого-небудь.
З правої й лівої сторони дороги знімались, як і глибше в лісі, високі крилаті смереки (Коб., III, 1956, 86);
Тріпоче сокір, сріблом потемнілим Знімаючись у вогку височінь (Рильський, І, 1956, 62);
На вулиці, під самими ворітьми, знявся над колодязем новий журавель (Коцюб., І, 1955, 236);
Мов піраміди, вигнались ялини, до хмар знялись їх різьблені вершини (Гонч., Вибр., 1959, 266).
6. Вставати, підводитися з чого-небудь.
Хоче [Демко] знятись з лави, та несила — наче прикипів… (Вовчок, VI, 1956, 265);
Настуся брязнула ложечкою об стіл, знялася з стільця (Н.-Лев., IV, 1956, 248);
Знявшися з постелі, вона налила собі води в миску, почала митися (Фр., VII, 1951, 152).
◊ Зніма́тися (зня́тися) на но́ги див. нога́.
7. у сполуч. з абстр. ім. Виникати, починатися (про дію, виражену цим іменником).
Ввечері, як усе втихало й не знімалося жодного округи поруху, мати з дочкою тихенько сиділи (Вовчок, І, 1955, 365);
Гамір знявся в таборі, крик (Фр., VI, 1951, 121);
Коло столу знялась бесіда (Коцюб., І, 1955, 108);
В парку знялась страшенна стрілянина, галас, тупотнява (Кол., На фронті.., 1959, 69);
// Починатися, наставати (про явища природи).
Буря, страхітлива, чорна буря знялася над полем (Скл., Святослав, 1959, 605);
Сосни зашуміли, знялася метелиця (Шиян, Вибр., 1947, 85);
// З’являтися, виникати (про думки, почуття).
Гіркі димки знялися в Христиній голові… (Мирний, III, 1954, 95);
Саїда зустріли так байдуже, що йому стало ніяково, в глибині істоти знялося обурення (Ле, Міжгір’я, 1953, 109).
8. розм. Виступати, покриваючи собою що-небудь (про пухирі, плями і т. ін.).
На руках [хлопців] знялися пухирі (Кучер, Чорноморці, 1956, 401);
На Олега ніби морозом війнуло — по всьому тілу знялися холодні, колючі, рясні сироти (Ряб., Жайворонки, 1957, 227).
9. рідко. Переставати існувати; зникати.
Він злякався його [Шестірного] — і затремтів. Сон, як дим, знявся, зник (Мирний, I, 1954, 329);
Потім гай наче разом знявсь і по обох боках виситься голе каміння (Вовчок, І, 1955 325).
10. розм. Те саме, що фотографува́тися.
Господиня підійшла до комода, взяла фотокартку, подала йому. — Оце найостанніша. У Німеччині знімалась. Уже при наших (Головко, I, 1957, 462);
Серед інших зніметься там на карточку для Наталки і Данько Яресько (Гончар, II, 1959, 377);
// Брати участь у кінозйомках, виконувати певну роль (про кіноартистів).
З 1923 року я почав зніматись в кіно (З глибин душі, 1959, 13);
— Якщо кінознімання не закінчаться до початку навчання,— сказала мати,— то я тобі не дозволю зніматися зовсім (Сміл., Сашко, 1954, 67).
11. чим, рідко. Покриватися, охоплюватися чим-небудь.
Її лице дедалі червоніло, наливалося краскою, білі пухкі щоки мов заревом пожежі знялися (Мирний, III, 1954, 278);
Наша хатка полум’ям знялась,— дотла погоріли (Морд., І, 1958, 42).
12. тільки недок. Пас. до зніма́ти 1 — 16.
При кожному проході з заготовки знімається стружка, переріз якої залежить від глибини різання і подачі (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 23);
Для виконання другого технічного обслуговування автомобіль на один день знімається з експлуатації (Підручник шофера.., 1960, 296);
Я пам’ятаю, коли я був зовсім малий, у нас одна кінокартина знімалася (Ю. Янов., І, 1954, 77).
Значення в інших словниках
- зніматися — зніма́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- зніматися — ЗДІЙМАТИСЯ (з місця) вирушати, вибиратися; (з лавки) вставати, підводитися; (над обрієм) підноситися, злітати, височіти; (- крик) зчинятися; (- думки) виринати, з'являтися; ЖМ. фотографуватися; (- бурю) починатися. Словник синонімів Караванського
- зніматися — і рідко ізніматися, -аюся, -аєшся, недок., знятися, знімуся, знімешся і рідко ізнятися, ізнімуся, ізнімешся, док. 1》 тільки 3 ос. Відділятися від чого-небудь, переставати триматися на чомусь. 2》 звідки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зніматися — Аюсь, -аєшся, недок. Пропонувати себе до сексуальних послуг, як проститутку. Гречанки належали до майстринь своєї справи і «знімалися» дуже повільно (Ю. Винничук). Словник сучасного українського сленгу
- зніматися — ЗЛІТА́ТИ (летячи, підніматися в повітря), ЗЛИНА́ТИ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗРИНА́ТИ, ШУГА́ТИ (стрімко); ЗРИВА́ТИСЯ, ПОРИВА́ТИСЯ (раптово і швидко); СПУ́РХУВАТИ (перев. про птахів, метеликів і т. ін. Словник синонімів української мови