1. Словник української мови в 11 томах

знічено

ЗНІ́ЧЕНО. Присл. до зні́чений 2.

Гарецький знічено обвів присутніх поглядом і признався, що в нього при собі немає грошей (Кочура, Зол. грамота, 1960, 230);

— Ми стріляти не вміємо,— знічено усміхалися дівчата (Тют., Вир, 1964, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знічено — зні́чено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. знічено — Присл. до знічений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови