зобачення
ЗОБА́ЧЕННЯ, я, с., діал. Побачення.
— Кола хочете, тепер пришлю їх [гроші], а ні, то передам при зобаченні (Л. Укр., V, 1956, 151).
До зоба́чення — те само, що До поба́чення ( див. поба́чення).
— Проводив ось їх, — сказав Проценко, указуючи рукою на Христю.. —А тепер їду додому. До зобачення (Мирний, III, 1954, 296).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зобачення — зоба́чення іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- зобачення — -я, с., діал. Побачення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зобачення — ЗУ́СТРІЧ, СТРІ́ЧА розм.; ПОБА́ЧЕННЯ, РАНДЕВУ́, СПІТКА́ННЯ, ЗОБА́ЧЕННЯ діал., СХО́ДИНИ діал., БА́ЧЕННЯ рідко, СХО́ДЖЕННЯ рідко (перев. за попередньою домовленістю). Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (С. Словник синонімів української мови
- зобачення — Зоба́чення, -ння; -чення, -чень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зобачення — Зобачення, -ня с. Свиданіе. Желех. Словник української мови Грінченка