зозулечка
ЗОЗУ́ЛЕЧКА, и, ж.
1. Пестл. до зозу́ля.
Зозулечка з гаю вилітає, Соловейка братом називає (Стельмах, І, 1962, 240).
2. нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки.
— Не сердься ж, моя мамочко, рибочко, перепілочко, зозулечко! Прости ж мене! (Кв.-Осн., II, 1956, 437).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зозулечка — зозу́лечка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зозулечка — -и, ж. 1》 Пестл. до зозуля. 2》 нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зозулечка — Зозуленька, зозулечка, -ки ж. ум. отъ зозуля. Словник української мови Грінченка