зозуль
ЗО́ЗУЛЬ, я, ч. Самець зозулі.
— Може, я колись перейду в зозуля, а ти в зозулю (Н.-Лев., IV, 1956, 235).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ЗО́ЗУЛЬ, я, ч. Самець зозулі.
— Може, я колись перейду в зозуля, а ти в зозулю (Н.-Лев., IV, 1956, 235).