золотавий
ЗОЛОТА́ВИЙ, а, е.
1. Те саме, що золоти́стий.
Там бачиш широкі лани, вузькі з високими межами ниви, які аж ясніють золотавою пшеничкою і ячменем, срібним колоссям жита та повійним гнучким вівсом (Кобр., Вибр., 1954, 83);
Її принадою було густе, буйне, золотаве волосся (Март., Тв., 1954, 255);
Валентина Миколаївна справді нагадувала пухнастеньку, теплу, золотаву, заклопотану бджілку (Коп., Лейтенанти, 1947, 169);
Проміння літнє золотаве всю землю щедру залило (Тер., Щедра земля, 1956, 3);
Почорніли, взялися іржею золотаві бані (Кучер, Дорога.., 1958, 36).
2. Те саме, що золоти́й 3.
Він лежав під золотавою парчею, в костюмі крою XVI століття (Дмит., Наречена, 1959, 128).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- золотавий — золота́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- золотавий — -а, -е. 1》 Те саме, що золотистий. 2》 Те саме, що золотий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- золотавий — ЖО́ВТИЙ (кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо); ЗОЛОТИ́Й, ЗОЛОТИ́СТИЙ, ЗОЛОТА́ВИЙ, ЗОЛОТА́СТИЙ рідко (кольору золота, блискучо-жовтий); ЛИМО́ННИЙ, ЛИМО́НОВИЙ, ЦИТРИ́НОВИЙ, ЦИТРИ́ННИЙ, ЦИТРО́НОВИЙ (кольору шкірки цитрону); БУРШТИ́НОВИЙ... Словник синонімів української мови
- золотавий — Золота́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- золотавий — Золотавий, -а, -е Золотистый. Прегарні золотаві сни. Млак. 95. Словник української мови Грінченка