золотарник
ЗОЛОТА́РНИК, а, ч. Те саме, що золоту́шник.
Рослини, у яких квітки мають схожий медовий аромат, наприклад, конюшина, будяк канадський, золотарник,виділяють, мабуть, різні речовини (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 284);
Чогось такий жаль охопив мене за.. отими галявинами, де так гарно цвіте перестріч і золотарник (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- золотарник — золота́рник іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- золотарник — -а, ч. Те саме, що золотушник. Великий тлумачний словник сучасної мови