золотитися
ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ло́титься, недок.
1. Набувати золотистого відтінку, ставати золотистим.
Ліворуч біленькі хатки на слободі, мов у оправі з темно-зелених садків, золотилися в останніх проміннях сонця, що пишно й червоно сідало за слободою (Гр., II, 1963, 82);
Море міниться — сизе, бузкове, А надвечір воно золотиться (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 129).
2. Виділятися золотистим кольором; блищати, як золото (у 1 знач.).
Часом знов від подуву вітру полум’я стелилося плазом, золотилося іскрами (Фр., VI, 1951, 98);
Золотилася пшеничка, сріблилося жито, ой здержи час жнива, доле, ой вернися, літо! (У. Кравч., Вибр., 1958, 128);
На широчезній рівнині, скільки сягав зір, яскраво золотились соняшники (Гончар, І, 1954, 505).
3. Пас. до золоти́ти.
Скельна вершина огнем золотилась (Щог., Поезії, 1958, 304);
Сонцем золотиться небозвід (Рудь, Дон. зорі, 1958, 116).
Значення в інших словниках
- золотитися — золоти́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- золотитися — -лотиться, недок. 1》 Набувати золотистого відтінку, ставати золотистим. 2》 Вирізнятися золотистим кольором; блищати, як золото (у 1 знач.). 3》 Пас. до золотити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- золотитися — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док. Словник синонімів української мови
- золотитися — Золоти́тися, -чу́ся, -тишся гл. Позлащаться; казаться золотымъ. Ще сонечко не піднялось, хмарний Кавказ не золотився. Мак. Г. 37. Словник української мови Грінченка