золотогривий
ЗОЛОТОГРИ́ВИЙ, а, е, поет. Який має гриву золотистого кольору (про коня).
Цар сказав, що відпустить [Мишка], але тоді, як йому приведе від другого царя золотогривого коня (Калин, Закарп. казки, 1955, 133);
Розправляє [Святогор] вус свій сивий, Далі оком стереже. Кінь під ним золотогривий До просторів стиха рже (Черн., Поезії, 1959, 379).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- золотогривий — золотогри́вий прикметник поет. Орфографічний словник української мови
- золотогривий — -а, -е, поет. Який має гриву золотистого кольору (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
- золотогривий — Золотогри́вий, -а, -е Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя. Рудч. Ск. І. 109. Словник української мови Грінченка